|
[ На главную ] -- [ Список участников ] -- [ Правила форума ] -- [ Зарегистрироваться ] |
On-line: |
Земля наших предков (Полесье в междуречье Десны и Сожа) / Земля наших предков. Часть I. Стародубщина / Толковый словарь живого Руського языка |
Страницы: << Prev 1 2 3 4 5 ...... 15 16 17 ...... 216 217 218 219 Next>> |
Автор | Сообщение | |
Bacилець Гость |
Добавлено: 03-02-2011 17:53 | |
Красный угол в хате. Там, где иконы висят. "Кут" - укр. "угол". покуть = покуття — в українській селянській хаті (світлиці) — куток, розміщений по діагоналі від печі, та місце для нього; тут зазвичай висів божник з образами (богами) і зі свічками, уздовж стін були широкі лави, між якими стояв стіл (хатній престіл) з хлібом (бодай окрайцем), — «так годиться»; у кутку ставили на Різдво дідуха з кутею і узваром; це було місце збору сім’ї, де вона їла, приймала гостей; тут від матері приймати новонародженого, звідси рідня проводжала покійника в останню путь; у давні часи під покутем ховали покійників, як і під порогом, тому місце в народі дуже шановане; з дохристиянських часів вірили, що це священний олтар родини, через який здійснюється безпосередній зв’язок з небесним світом; ритуально це найцінніша частина внутрішнього простору хати, своєрідна орієнтація помешкання, один кінець якого вказував на схід (Божу сторону); на думку Й. Лозинського, шанування покутя є відгомоном ідолопоклоніння, бо колись тут стояв домовий божок з тим самим іменням; покутній (покуть) — охоронець красного кута, що оберігає його від злих духів (пор. проклін: «Щоб тобі на покутті чорти кубло звили!»), убезпечує від пожежі, відводить грозу; вклоняючись покутеві, віддають честь і господі, бо все, що відбувалося в цій частині помешкання, набувало символічного характеру; покуття зберігали в чистоті, не клали туди зайвих речей, дбали, щоб там був пучечок пахучих трав, зажинковий або обжинковий віночок чи сніп («дідух»), галузочка свяченої верби чи писанка з обереговими символами, — «бо він (тобто домашній бог) те любить»; перед Різдвом тут вили кубельце з сіна для горщика з кутею, — для частування праведних душ предків; це місце господаря, у весільному обряді — молодих з весільними батьками, а під час дарування — рідних батьків; великий гріх — поставити на покуті віника (див.). Посаджу батька та на покуті (П. Чубинський); Узвар на базар, а кутя на покуття (прислів’я). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 463-464 Интересно, что на Украине есть исторический район под названием Покуття, на границе трёх земель - Подолии, Гуцульщины и Буковины. Там переплелись обычаи этих трёх регионов, и потому они весьма ярки и своеобразны. Народный костюм украинцев Покуття. |
||
Bacилець Гость |
Добавлено: 03-02-2011 19:22 | |
Статьи на бытовые темы, естественно легче читать, там язык более бытовой. Научные сложнее - из-за разницы научной терминологии (в укр. языке исторически влияние польского, средневековой латыни, да и так называемые "новоутворення" присутствуют). Грушевского на украинском вообще тяжело читать - он активно внедрял в научный язык архаические книжные слова из старых документов, кроме того мог писать вместо "робиться" - "робить ся" или даже "ся робить" (заимствование из западных диалектов)и подобное этому. В результате все эти сложности в украинском научном обороте не прижились, но он был первым, можно сказать, кто пытался писать на украинском серьёзные научные труды. Кстати и в лит. белорусском нечто подобное. Не все здесь наверное понимают, что когда Паливач употребляет слово "артыкул", он имеет в виду обычную "статью" (так назывались параграфы в "Литовском статуте", которые в русском обычно переводятся как "статьи", а в современном белорусском "артыкулами" стали называть и статьи газетные). Если я ошибаюсь, Паливач поправит. |
||
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 03-02-2011 20:49 | |
Покут - гэта покуць. | ||
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 03-02-2011 20:54 | |
Дарэчы ў нас такі звычай: на вяселле (свадьбу) жаніха і нявесту саджаюць у покуць і сядзяць яны праз рог (угол) стала. Прычым сядзяць на аўчынах (каб грошы вадзіліся). Мы з жонкай таксама так сядзелі. А як з гэтым у іншых месцах Старадубшчыны? | ||
Pan Участники Группа: Участники Сообщений: 2081 |
Добавлено: 03-02-2011 21:15 | |
Была и есть фамилия от этого самого артикула, изначально в селе Жукова, теперь больше в Рассухе - Артикуленко. Один из потомков ныне в Башкирии - от него и узнал. |
||
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 03-02-2011 21:25 | |
Голда ў розных дыялектах мае розныя значэнні. У адных - "крыкун", у нашым выпадку магчыма "высокі, худы чалавек". | ||
Radimich Участники Группа: Администраторы Сообщений: 5249 |
Добавлено: 04-02-2011 11:25 | |
Скрыли - ета што будя? | ||
Bacилець Гость |
Добавлено: 04-02-2011 14:09 | |
По поводу "крикуна" можно предположить, что от слова "голдеть", "голдит", а вот "высокі, худы чалавек" интересно почему? В украинском это обычно "довгань", "довгий" - т. е. длинный. Такие и фамилии бывают. |
||
Radimich Участники Группа: Администраторы Сообщений: 5249 |
Добавлено: 04-02-2011 14:16 | |
ГОлда - по П.А. Расторгуеву ё высокая, худая, длиннолицая девушка. |
||
Bacилець Гость |
Добавлено: 04-02-2011 16:53 | |
Мабуть от сочетания "голодная" и "дылда" |
||
Bacилець Гость |
Добавлено: 04-02-2011 17:56 | |
Интересно, что в украинском языке слово «рог» (ріг) употребляется обычно в значении «угол улицы» или «изгиб реки». Например: «ріг Поштової і Коцюбинського», «на розі двох вулиць». А в остальных случаях обычно говорится «кут», «куток». А в белорусском языке есть слова: «кут», «куток», «закуток», и когда они употребляются? |
||
kbg Участники Группа: Участники Сообщений: 148 |
Добавлено: 04-02-2011 18:36 | |
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 04-02-2011 22:59 | |
Зводныя браты майго дзеда былі Скрылі. :) Ну а так, скрылі амаль тое ж, што і крышані. |
||
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 04-02-2011 23:07 | |
Падазраю, што па-украінску кажуць і "ріг стола"
У беларускай мове і кут і рог(ріг) ужываюцца ў тых жа значэннях, што і ў украінскай. Рог - звычайна знешні вугал (таму рог вуліцы і рог стала), а кут - унутраны. Напрыклад у Баўсунах ёсць урочышча Куцень. |
||
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 04-02-2011 23:13 | |
Думаю, што "голда" не толькі дзеўка, а і проста высокі, худы чалавек. Нашы Голды якраз высокія і худыя. Прычым, судзячы па дакументах, Голды пайшлі якраз ад сына майго продка Васько. Першы Голда быў Грыгорый Васкоў Суднека. |
||
Radimich Участники Группа: Администраторы Сообщений: 5249 |
Добавлено: 05-02-2011 05:48 | |
Ответ в узком значении этого слова и не соответствующий тому значению, в котором это слово широко распостранено в нашей местности. У Расторгуева его нет. |
||
Bacилець Гость |
Добавлено: 05-02-2011 15:53 | |
Согласен, в украинских словарях к слову "ріг" даётся пояснение "выступ". Хотя, как ни странно, ни в Гугле, ни в Яндексе ни одного сочетания ни "ріг стола", ни "кут стола" не встречается - казалось бы распространённое словосочетание! |
||
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 05-02-2011 23:30 | |
Ды колькі заўгодна: "Під сніжно-білий обрус кладеться на кожний ріг стола по зубочку часнику, щоб, мовляв, зла сила не мала приступу до хати і до святої вечері" lib.sowa.com.ua/InPor/SHVED.htm "не можна сідати їсти за ріг стола, бо не вийдеш заміж чи не оженишся" www.patent.net.ua/intellectus/facts/populus/489/ua.html "Воскреси мені ріг стола, де між схилених земляків жовта пляшка дзвенить, як бджола, де задумалось літо в кленовому жбані" ukrpoet.narod.ru/Prugadaj.txt І т.д. і т.п. |
||
Палівач Участники Группа: Участники Сообщений: 845 |
Добавлено: 05-02-2011 23:33 | |
Скрыль - ломоть, крышані - ломтики. Уся розніца, што крышанямі ў нас зваычайна рэзаныя сухафрукты называюць. |
||
Pan Участники Группа: Участники Сообщений: 2081 |
Добавлено: 06-02-2011 00:52 | |
Ломоть - скиба, скибка, если речь идет о хлебе. Далеко видать от Яблонки до Лизогубовки |
Страницы: << Prev 1 2 3 4 5 ...... 15 16 17 ...... 216 217 218 219 Next>> |
Земля наших предков (Полесье в междуречье Десны и Сожа) / Земля наших предков. Часть I. Стародубщина / Толковый словарь живого Руського языка |